Pension — це англійське слово, яке означає пенсію, регулярну виплату, що надається особі у зв'язку з минулими заслугами, або дієслово, що означає призначати пенсію.
noun: пенсія, винагорода, плата, збір, податок
verb: призначати пенсію, відправляти на пенсію, змушувати вийти на пенсію
noun — значення 1
A regular payment made by the state or a private organization to a person following their retirement from work.
Регулярна виплата, яку держава або приватна організація здійснює особі після виходу на пенсію.
Приклади:
The old man lives on his pension.
Цей дідусь живе на свою пенсію.
She receives a small pension from her former employer.
Вона отримує невелику пенсію від свого колишнього роботодавця.
noun — значення 2
A wage or fee paid for services.
Заробітна плата або плата за надані послуги.
Приклади:
The artist received a small pension for his work.
Художник отримав невелику винагороду за свою роботу.
noun — значення 3
A charge or expense of some kind; a tax.
Плата або витрата певного типу; податок.
Приклади:
This fee is a pension for the upkeep of the public gardens.
Цей збір є платою за утримання громадських садів.
verb — значення 1
To grant a pension to someone, typically upon their retirement.
Призначати пенсію комусь, зазвичай після виходу на пенсію.
Приклади:
The company decided to pension off its oldest employees.
Компанія вирішила відправити на пенсію своїх найстаріших працівників.
He was pensioned after thirty years of service.
Йому призначили пенсію після тридцяти років служби.
verb — значення 2
To force someone to retire on a pension.
Змушувати когось вийти на пенсію.
Приклади:
They were pensioned out of their jobs due to restructuring.
Їх змусили вийти на пенсію з роботи через реструктуризацію.