розпорядження, указ, обряд
Ordinance — це офіційний документ, указ або місцевий закон, що встановлює певні правила чи норми поведінки.
noun — значення 1
A piece of legislation enacted by a municipal authority.
Нормативно-правовий акт, прийнятий місцевим органом влади.
Приклади:
The city council passed a new ordinance regarding noise levels.
Міська рада прийняла нову постанову щодо рівня шуму.
Local residents protested against the new zoning ordinance.
Місцеві жителі протестували проти нового розпорядження про зонування.
noun — значення 2
An authoritative order or decree issued by a person in power.
Владний наказ або указ, виданий особою, що має відповідні повноваження.
Приклади:
The governor issued an ordinance to address the emergency.
Губернатор видав указ для вирішення надзвичайної ситуації.
noun — значення 3
A religious rite or ceremony prescribed by a church.
Релігійний обряд або ритуал, встановлений церквою.
Приклади:
Baptism is considered a sacred ordinance in this church.
Хрещення вважається священним обрядом у цій церкві.
municipal ordinance — міська постанова
Приклади:
The municipal ordinance prohibits parking on this street.
Міська постанова забороняє паркування на цій вулиці.
enact an ordinance — прийняти постанову
Приклади:
They plan to enact an ordinance to protect the park.
Вони планують прийняти постанову для захисту парку.