початок, початок складу, атака звуку
Onset — це іменник, що означає початок чогось, особливо чогось неприємного, або лінгвістичний термін для позначення початкової частини складу.
noun — значення 1
The initial phase of a disease or condition, in which symptoms first become apparent.
Початкова фаза хвороби або стану, під час якої вперше проявляються симптоми.
Приклади:
The onset of the disease was sudden.
Настання хвороби було раптовим.
Early treatment can delay the onset of symptoms.
Раннє лікування може відтермінувати початок симптомів.
noun — значення 2
The initial portion of a syllable, preceding the syllable nucleus.
Початкова частина складу, що передує ядру складу.
Приклади:
In the word 'cat', 'c' is the onset.
У слові 'cat' звук 'c' є початок складу.
Phonology studies the structure of the syllable onset.
Фонологія вивчає структуру, яку має початок складу.
noun — значення 3
The beginning of a musical note or other sound, in which the amplitude rises from zero to an initial peak.
Початок музичної ноти або іншого звуку, під час якого амплітуда зростає від нуля до початкового піку.
Приклади:
The sharp onset of the trumpet note was impressive.
Різкий початок звуку труби був вражаючим.
noun — значення 4
An attack or assault, especially by an army.
Напад або атака, особливо з боку армії.
Приклади:
The soldiers prepared for the enemy's onset.
Солдати готувалися до ворожого нападу.
sudden onset — раптовий початок
Приклади:
The patient experienced a sudden onset of pain.
Пацієнт відчув раптовий початок болю.
delay the onset — відтермінувати початок
Приклади:
Healthy habits can delay the onset of chronic illness.
Здорові звички можуть відтермінувати початок хронічної хвороби.