Official — це англійське слово, яке описує щось, пов'язане з посадою, владою або схвалене відповідними органами. Воно також може означати особу, яка займає офіційну посаду.
adj: службовий, посадовий, офіційний, офіціальний, справжній, дійсний
noun: посадова особа, посадовець, службова особа, службовець, урядова особа, урядовець, чиновник, суддя
adj — значення 1
Relating to or concerning a person who holds a position of authority or a public trust.
Стосується особи, яка обіймає посаду, пов'язану з владою або громадським довір'ям.
Приклади:
They established official relations in 1979.
Вони встановили офіційні відносили у 1979 році.
adj — значення 2
Approved by a government or other authority; authorized.
Схвалений урядом або іншим органом влади; авторизований.
Приклади:
Thai is the official language in Thailand.
Тайська — офіційна мова в Тайланді.
Esperanto, an official language of the European Union, now!
Есперанто, офіційна мова Європейського союзу, вже зараз!
adj — значення 3
Sanctioned by the pharmacopoeia; appointed to be used in medicine.
Затверджений фармакопеєю; призначений для використання в медицині.
Приклади:
This is an official drug listed in the national pharmacopoeia.
Це офіційний препарат, внесений до національної фармакопеї.
adj — значення 4
True, real, beyond doubt.
Справжній, дійсний, безсумнівний.
Приклади:
This is the official reason for his absence.
Це справжня причина його відсутності.
noun — значення 1
A person who holds a position of authority in government, sports, or another organization.
Особа, яка обіймає посаду, пов'язану з владою в уряді, спорті чи іншій організації.
Приклади:
Please buy it from that official.
Будь ласка, купи це у того чиновника.
noun — значення 2
A person responsible for applying the rules in a competition.
Особа, відповідальна за застосування правил у змаганні.
Приклади:
The official made a controversial call during the game.
Суддя зробив суперечливе рішення під час гри.