упертий, непохитний, непоступливий
Obstinate — це прикметник, що описує людину, яка вперто дотримується своєї думки або позиції, часто всупереч здоровому глузду.
adj — значення 1
Stubbornly adhering to an opinion, purpose, or course, usually with implied unreasonableness.
Вперте дотримання власної думки, мети або курсу дій, зазвичай з відтінком нерозумності.
Приклади:
Tom is obstinate.
Том упертий.
You're obstinate.
Ти вперта.
adj — значення 2
Not easily subdued, removed, or changed in nature.
Такий, що важко піддається змінам, усуненню або впливу.
Приклади:
Do people ever accuse you of being obstinate?
Люди коли-небудь звинувачують тебе в упертості?
adj — значення 3
Typical of an obstinate person; fixed and unmoving in character.
Характерний для впертої людини; незмінний та непохитний у своїх проявах.
Приклади:
He is the most obstinate child I have ever seen.
Він найвпертіша дитина, яку я коли-небудь бачив.
obstinate refusal — вперта відмова
Приклади:
He gave an obstinate refusal to cooperate.
Він дав уперту відмову співпрацювати.
obstinate silence — вперте мовчання
Приклади:
She maintained an obstinate silence throughout the meeting.
Вона зберігала вперте мовчання протягом усієї зустрічі.