забуття
Oblivion — це стан повного забуття, небуття або втрати свідомості, коли людина чи річ стають нікому не відомими.
noun — значення 1
The state of being completely forgotten or ignored by society.
Стан, коли про когось або щось повністю забули, і це втратило будь-яке значення.
Приклади:
The old traditions are slowly sinking into oblivion.
Старі традиції повільно поринають у забуття.
Many talented artists have faded into oblivion.
Багато талановитих митців зникли у забутті.
noun — значення 2
A state of unconsciousness or unawareness, such as deep sleep or intoxication.
Стан повної несвідомості або відсутності сприйняття, наприклад, під час глибокого сну чи сп'яніння.
Приклади:
He drank himself into oblivion to escape his problems.
Він напився до забуття, щоб втекти від своїх проблем.
noun — значення 3
The state of being destroyed or reduced to nothingness.
Стан повного знищення або перетворення на ніщо.
Приклади:
The city was bombed into oblivion during the war.
Місто було вщент зруйноване і стерте у забуття під час війни.