знищення, приховування, стирання
Obliteration — це іменник, що означає повне знищення, стирання або приховування чого-небудь.
noun — значення 1
The act of destroying something completely so that nothing remains.
Акт повного знищення чого-небудь, після якого нічого не залишається.
Приклади:
The war led to the total obliteration of the ancient city.
Війна призвела до повного знищення стародавнього міста.
The bomb caused the obliteration of the entire building.
Бомба спричинила повне руйнування всієї будівлі.
noun — значення 2
The act of covering or concealing something so that it cannot be seen.
Дія, спрямована на приховування або закриття чого-небудь, щоб його не було видно.
Приклади:
The thick fog caused the obliteration of the landscape.
Густий туман спричинив приховування краєвиду.
noun — значення 3
The process of erasing or deleting information or marks.
Процес стирання або видалення інформації чи позначок.
Приклади:
The obliteration of the signature made the document invalid.
Стирання підпису зробило документ недійсним.
noun — значення 4
The medical condition where a vessel or organ lumen is blocked or closed.
Медичний стан, при якому просвіт судини або органу блокується чи закривається.
Приклади:
The doctor diagnosed the obliteration of the blood vessel.
Лікар діагностував закупорку кровоносної судини.