Obdurate — це прикметник, що описує людину, яка вперто дотримується своєї думки або не бажає змінювати свою поведінку, попри переконання.
adj: впертий, непохитний, черствий, безсердечний, загартований, стійкий
adj — значення 1
Stubbornly refusing to change one's opinion or course of action, especially in the face of persuasion.
Вперта відмова змінити свою думку або план дій, особливо попри спроби переконання.
Приклади:
He remained obdurate despite all our efforts to change his mind.
Він залишався впертий попри всі наші зусилля змінити його думку.
The government was obdurate in its refusal to negotiate with the protesters.
Уряд був непохитний у своїй відмові вести переговори з протестувальниками.
adj — значення 2
Showing a lack of sympathy or pity; hard-hearted.
Виявлення відсутності співчуття або жалю; черствий, безсердечний.
Приклади:
The judge was obdurate, showing no mercy to the young offender.
Суддя був черствий, не виявивши жодного милосердя до молодого правопорушника.
adj — значення 3
Physically resistant to influence or change; toughened.
Фізично стійкий до впливу або змін; загартований.
Приклади:
The material proved obdurate against the extreme heat of the furnace.
Матеріал виявився стійкий до екстремального жару печі.
obdurate refusal — вперта відмова
Приклади:
His obdurate refusal to apologize caused a rift in the family.
Його вперта відмова вибачитися спричинила розкол у сім'ї.
remain obdurate — залишатися непохитним
Приклади:
Despite the evidence, he continued to remain obdurate.
Попри докази, він продовжував залишатися непохитним.