норвежець, норвезький, норвезька
Norwegian — це прикметник, що стосується Норвегії, або іменник, що позначає жителя цієї країни чи її державну мову.
noun — значення 1
A person who is a native or inhabitant of Norway.
Людина, яка є уродженцем або жителем Норвегії.
Приклади:
The Norwegian is very friendly.
Цей норвежець дуже привітний.
She is a Norwegian from Oslo.
Вона норвежка з Осло.
noun — значення 2
The official language spoken in Norway, which includes two written standards known as Bokmål and Nynorsk.
Офіційна мова, якою розмовляють у Норвегії, що має два письмові стандарти: букмол та нюношк.
Приклади:
I am learning Norwegian.
Я вивчаю норвезьку.
Do you speak Norwegian?
Ви говорите норвезькою?
adj — значення 1
Relating to the country of Norway, its people, or its language.
Стосується країни Норвегії, її народу або її мови.
Приклади:
I like Norwegian Swedish jokes.
Мені подобаються норвезькі жарти про шведів.
We visited a Norwegian fjord.
Ми відвідали норвезький фіорд.