норма, нормувати
Norm — це англійське слово, яке означає стандарт, правило або типову поведінку в суспільстві чи певній групі.
noun — значення 1
That which is normal or typical; a standard or pattern, especially of social behavior, that is typical or expected of a group.
Те, що є нормальним або типовим; стандарт або зразок, особливо соціальної поведінки, який є типовим або очікуваним для групи.
Приклади:
This is the norm.
Це норма.
The company has established a new norm for employee conduct.
Компанія встановила нову норму поведінки для співробітників.
noun — значення 2
A rule that is imposed by regulations and/or socially enforced by members of a community.
Правило, яке встановлюється нормативними актами та/або соціально підтримується членами спільноти.
Приклади:
There is a social norm against public displays of anger.
Існує соціальна норма проти публічного вираження гніву.
noun — значення 3
A sentence with non-descriptive meaning, such as a command, permission, or prohibition.
Речення, що несе не описове значення, наприклад, наказ, дозвіл або заборону.
Приклади:
The law establishes a norm that prohibits littering.
Закон встановлює норму, яка забороняє сміття.
verb — значення 1
To endow (a vector space, etc.) with a norm.
Наділяти (векторний простір тощо) нормою.
Приклади:
The mathematician will norm the vector space.
Математик нормуватиме векторний простір.
social norm — соціальна норма
Приклади:
Understanding social norms is crucial for integration.
Розуміння соціальних норм є вирішальним для інтеграції.
cultural norm — культурна норма
Приклади:
Each culture has its own unique set of cultural norms.
Кожна культура має свій унікальний набір культурних норм.