дворянин
Nobleman — це термін, що позначає представника вищого соціального стану, аристократа або шляхтича.
noun — значення 1
A man who belongs to the highest social class, often holding a hereditary title.
Чоловік, який належить до вищого соціального стану та часто має спадковий титул.
Приклади:
The nobleman lived in a large estate on the outskirts of the city.
Цей дворянин жив у великому маєтку на околиці міста.
Every local nobleman was invited to the royal banquet.
Кожен місцевий шляхтич був запрошений на королівський бенкет.
wealthy nobleman — багатий дворянин
Приклади:
The wealthy nobleman donated a large sum to the charity.
Багатий дворянин пожертвував велику суму на благодійність.
young nobleman — молодий шляхтич
Приклади:
The young nobleman was known for his bravery in battle.
Молодий шляхтич був відомий своєю хоробрістю в бою.
Noblesse oblige — Шляхетність зобов'язує
Переконання, що привілейоване становище зобов'язує людину поводитися гідно та відповідально.
Приклади:
He helped the poor because he believed in noblesse oblige.
Він допомагав бідним, бо вірив, що шляхетність зобов'язує.