Needless — прикметник, що означає непотрібний, зайвий або такий, якого можна було б уникнути.
adj: непотрібний, зайвий, безпідставний
adj — значення 1
Not required or necessary; something that could have been avoided.
Те, що не є необхідним; те, чого можна було б уникнути.
Приклади:
The project caused a lot of needless stress for the team.
Проєкт спричинив багато непотрібного стресу для команди.
We should avoid needless delays in our schedule.
Ми повинні уникати зайвих затримок у нашому графіку.
needless to say — зрозуміло, що; немає потреби казати
Приклади:
Needless to say, he was very happy with the results.
Зрозуміло, що він був дуже задоволений результатами.
needless suffering — непотрібні страждання
Приклади:
The charity aims to prevent needless suffering among animals.
Благодійна організація прагне запобігти непотрібним стражданням серед тварин.