Mystic — це слово, що описує людину, яка шукає духовного єднання з божественним, або щось таємниче та загадкове.
adj: містичний, загадковий
noun: містик, містичка
adj — значення 1
Relating to mysticism or the belief in direct spiritual communion with the divine.
Стосується містицизму або віри в безпосереднє духовне спілкування з божественним.
Приклади:
The monk experienced a profound mystic vision during his meditation.
Чернець пережив глибоке містичне видіння під час своєї медитації.
They explored the mystic traditions of the ancient East.
Вони досліджували містичні традиції стародавнього Сходу.
adj — значення 2
Having a mysterious, enigmatic, or obscure quality that is difficult to explain.
Має таємничу, загадкову або незрозумілу якість, яку важко пояснити.
Приклади:
The forest had a mystic atmosphere at twilight.
У сутінках ліс мав містичну атмосферу.
noun — значення 1
A person who seeks by contemplation and self-surrender to obtain unity with or absorption into the Deity.
Людина, яка прагне шляхом споглядання та самозречення досягти єдності з Божеством.
Приклади:
The medieval mystic spent years in solitude.
Середньовічний містик провів роки в самотності.
She is a renowned mystic who teaches ancient meditation techniques.
Вона відома містичка, яка навчає стародавнім технікам медитації.