Miscreant — це іменник або прикметник, що описує людину, яка поводиться негідно, порушує закон або не дотримується моральних принципів.
adj: безпринципний, аморальний, єретичний, невірний
noun: злочинець, порушник, негідник, лиходій, єретик, невіруючий
adj — значення 1
Lacking in conscience or moral principles; unscrupulous.
Такий, що не має совісті або моральних принципів; безпринципний.
Приклади:
The miscreant behavior of the group shocked the community.
Аморальна поведінка цієї групи шокувала громаду.
He was known for his miscreant ways in business.
Він був відомий своїми безпринципними методами у бізнесі.
adj — значення 2
Holding an incorrect or heretical religious belief.
Такий, що дотримується неправильних або єретичних релігійних переконань.
Приклади:
The council condemned his miscreant views on the scripture.
Рада засудила його єретичні погляди на священне писання.
noun — значення 1
A person who has behaved badly or committed an illegal act.
Людина, яка поводилася погано або вчинила протиправну дію.
Приклади:
The police finally caught the miscreant who stole the car.
Поліція нарешті спіймала злочинця, який викрав автомобіль.
The teacher punished the miscreant for disrupting the class.
Вчитель покарав порушника за зрив уроку.
noun — значення 2
One not restrained by moral principles; an unscrupulous villain.
Людина, не обмежена моральними принципами; безпринципний негідник.
Приклади:
He is a total miscreant who cares only about himself.
Він справжній негідник, який дбає лише про себе.
noun — значення 3
One who holds a false religious belief; a misbeliever.
Той, хто дотримується хибних релігійних переконань; єретик.
Приклади:
In the past, such a person would be labeled a miscreant.
У минулому таку людину назвали б єретиком.