викидень, невдача
Miscarriage — це термін, що означає мимовільне переривання вагітності, а також може вживатися у значенні невдачі або помилки.
noun — значення 1
The spontaneous natural termination of a pregnancy before the fetus is viable.
Мимовільне переривання вагітності на ранніх термінах, коли плід ще не є життєздатним.
Приклади:
She suffered a miscarriage early in her pregnancy.
У неї стався викидень на ранньому терміні вагітності.
Medical support is crucial after a miscarriage.
Медична підтримка є вкрай важливою після того, як стався викидень.
noun — значення 2
A failure or an error in a process, often used in legal or formal contexts.
Невдача, помилка або хибний хід у певному процесі, часто вживається у юридичному чи офіційному контексті.
Приклади:
The trial was considered a miscarriage of justice.
Цей судовий процес вважався великою помилкою правосуддя.
miscarriage of justice — судова помилка
Приклади:
The verdict was a clear miscarriage of justice.
Вирок був очевидною помилкою правосуддя.