Middle — це англійське слово, яке означає середину, центр або проміжний стан.
noun: середина, центр, посеред, талія, живіт
adj: середній
noun — значення 1
The central point or part of something, equidistant from the sides or ends.
Центральна точка або частина чогось, рівновіддалена від країв або кінців.
Приклади:
There is a park in the middle of the city.
У центрі міста є парк.
A fire broke out in the middle of the city.
Пожежа розгорілася в центрі міста.
noun — значення 2
The part of a period of time that is between the beginning and the end.
Частина певного періоду часу, яка знаходиться між початком і кінцем.
Приклади:
I fell asleep in the middle of the lecture.
Я заснув посеред лекції.
In Tokyo, the cold season starts in the middle of November.
В Токіо холоди приходять в середині листопада.
noun — значення 3
The central part of a human body, typically the waist area.
Центральна частина людського тіла, зазвичай область талії.
Приклади:
He put his hands on his middle.
Він поклав руки на талію.
adj — значення 1
Situated in the middle; intermediate.
Розташований посередині; проміжний.
Приклади:
She wore a blue shirt with a middle stripe.
Вона носила синю сорочку із середньою смугою.
The middle seat was empty.
Середнє сидіння було порожнім.
middle age — середній вік
Приклади:
Many people find their middle age to be a time of reflection.
Багато людей вважають середній вік часом для роздумів.
in the middle of nowhere — чортзна-де
У дуже віддаленому місці, далеко від цивілізації.
Приклади:
We stopped for gas in the middle of nowhere.
Ми зупинилися заправитися чортзна-де.