безжалісний
Merciless — прикметник, що описує людину або дію, яка не виявляє жалю, співчуття чи милосердя.
adj — значення 1
Showing no mercy; cruel and pitiless in one's actions or behavior.
Такий, що не виявляє жалю; жорстокий і нещадний у своїх діях чи поведінці.
Приклади:
The dictator was known for his merciless treatment of political opponents.
Диктатор був відомий своїм безжалісним ставленням до політичних опонентів.
They faced the merciless heat of the desert sun all day long.
Вони цілий день потерпали від безпощадної спеки пустельного сонця.
merciless critic — безжалісний критик
Приклади:
He is a merciless critic of modern art.
Він безжалісний критик сучасного мистецтва.
merciless enemy — безпощадний ворог
Приклади:
They fought against a merciless enemy.
Вони боролися проти безпощадного ворога.