Mendacity — це іменник, що означає схильність до неправди, брехливість або конкретний акт обману.
noun: брехливість, неправдивість, брехня, обман
noun — значення 1
The tendency to be untruthful or the habit of telling lies.
Схильність до неправди або звичка говорити неправду.
Приклади:
The politician's mendacity became apparent during the investigation.
Брехливість політика стала очевидною під час розслідування.
He was known for his habitual mendacity.
Він був відомий своєю постійною неправдивістю.
noun — значення 2
A specific instance of a lie or a false statement.
Конкретний випадок брехні або неправдиве твердження.
Приклади:
The report was filled with mendacities designed to mislead the public.
Звіт був наповнений брехнею, покликаною ввести громадськість в оману.