Melancholic — це прикметник, що описує стан глибокого смутку або задумливості, а також іменник для позначення людини з таким темпераментом.
adj: меланхолійний, сумний
noun: меланхолік
adj — значення 1
Feeling or expressing a deep, pensive, and long-lasting sadness.
Відчуття або вираження глибокого, задумливого та тривалого смутку.
Приклади:
The music had a melancholic tone that reminded me of autumn.
Музика мала меланхолійний тон, який нагадував мені про осінь.
He spent the evening in a melancholic mood, watching the rain.
Він провів вечір у сумному настрої, спостерігаючи за дощем.
adj — значення 2
Relating to the historical medical theory of black bile or the associated personality type.
Стосується історичної медичної теорії про чорну жовч або відповідного типу особистості.
Приклади:
Ancient physicians often described his temperament as melancholic.
Стародавні лікарі часто описували його темперамент як меланхолійний.
noun — значення 1
A person who is habitually sad or prone to pensive reflection.
Людина, яка зазвичай схильна до смутку або задумливих роздумів.
Приклади:
As a true melancholic, he found beauty in solitude.
Як справжній меланхолік, він знаходив красу в самотності.
melancholic mood — меланхолійний настрій
Приклади:
She was in a melancholic mood all day.
Вона була в меланхолійному настрої весь день.