Manitou — це термін, що позначає духа або божество в міфології корінних народів Північної Америки.
noun: маніту, дух
noun — значення 1
A spirit or deity that is the object of religious reverence or ritual among certain Indigenous peoples of North America.
Дух або божество, що є об'єктом релігійного поклоніння чи ритуалів серед певних корінних народів Північної Америки.
Приклади:
The tribe offered prayers to the great manitou for a successful harvest.
Плем'я підносило молитви великому маніту за успішний врожай.
In their belief system, every natural element is inhabited by a powerful spirit or manitou.
У їхній системі вірувань кожен природний елемент населений могутнім духом.