Mandatory

Значення та приклади

adj — значення 1

Required by law, rules, or authority.

Такий, що вимагається законом, правилами або владою.

Приклади:

• Is that mandatory?

  Це обов'язково?

• In France, voting isn't mandatory.

  Голосування у Франції не є обов'язковим.

adj — значення 2

Relating to or constituting a mandate or official order.

Стосується мандата або офіційного розпорядження.

Приклади:

• Nothing screams "company culture" like gathering everyone for an evening of forced, mandatory fun.

  Ніщо так не демонструє корпоративну культуру, як зібрати всіх на вечір примусового обов’язкового відпочинку.

Словосполучення

mandatory requirement — обов'язкова вимога

Приклади:

Safety training is a mandatory requirement for all new employees.

Інструктаж з техніки безпеки є обов'язковою вимогою для всіх нових працівників.

mandatory attendance — обов'язкова присутність

Приклади:

Attendance at the meeting is mandatory.

Присутність на зборах є обов'язковою.

Форми слова

• • more mandatory (вищий ступінь) — більш обов'язковий
• • most mandatory (найвищий ступінь) — найбільш обов'язковий