Major

Major — це англійське слово, яке може означати головний, основний, важливий, а також військову посаду або спеціальність у навчанні.

adj: основний, головний, важливий, великий, значний, серйозний, тяжкий, профільний

noun: майор, спеціальність, повнолітній

verb: спеціалізуватися

Значення та приклади

adj — значення 1

Greater in importance, significance, or effect.

Більший за важливістю, значущістю або впливом.

Приклади:

  • We accept all major credit cards.

    Ми приймаємо всі основні кредитни картки.

  • Brazil lost a major politician.

    Бразилія втратила великого політика.

adj — значення 2

Large or significant in size, amount, or degree.

Великий або значний за розміром, кількістю або ступенем.

Приклади:

  • There was a major earthquake last night.

    Минулої ночі стався великий землетрус.

adj — значення 3

Involving great risk; serious or life-threatening.

Пов'язаний з великим ризиком; серйозний або небезпечний для життя.

Приклади:

  • He suffered a major injury during the game.

    Він отримав серйозну травму під час гри.

adj — значення 4

Of or relating to a subject of academic study chosen as a field of specialization.

Стосується предмета академічного вивчення, обраного як галузь спеціалізації.

Приклади:

  • Her major was English literature.

    Її основною спеціалізацією була англійська література.

noun — значення 1

A rank of officer in the army and the US air force, between captain and lieutenant colonel.

Звання офіцера в армії та ВПС США, між капітаном і підполковником.

Приклади:

  • The major commanded the battalion.

    Майор командував батальйоном.

noun — значення 2

The principal subject or course of a student working toward a degree at a college or university.

Основний предмет або курс студента, який здобуває ступінь у коледжі чи університеті.

Приклади:

  • History is my major.

    Моя спеціалізація - історія.

  • Aren't you a chemistry major?

    Хіба твоя спеціалізація — не хімія?

noun — значення 3

A person who has reached legal adulthood.

Особа, яка досягла повноліття.

Приклади:

  • He became a major at the age of eighteen.

    Він став повнолітнім у вісімнадцять років.

verb — значення 1

To specialize in a particular subject at college or university.

Спеціалізуватися на певному предметі в коледжі чи університеті.

Приклади:

  • She majored in economics.

    Вона спеціалізувалася на економіці.

Форми слова

  • more major (вищий ступінь)більш головний
  • most major (найвищий ступінь)найголовніший
  • major (positive)головний
  • majors (множина)майори
  • majoring (теперішній час)спеціалізуючись
  • majored (минулий час)спеціалізувався

Усі англійські слова на літеру M