Magus — це термін, що позначає мага, чарівника або зороастрійського жерця.
noun: маг, чарівник, фокусник, зороастрійський жрець, волхв
noun — значення 1
A person who practices magic or sorcery, sometimes implying a charlatan or trickster.
Людина, що практикує магію або чаклунство, іноді з відтінком шарлатанства чи фокусництва.
Приклади:
The ancient magus performed a mysterious ritual.
Стародавній маг виконав таємничий ритуал.
He was dismissed as a mere trickster and a magus.
Його відкинули як простого фокусника.
noun — значення 2
A member of the priestly caste of ancient Persia, specifically a Zoroastrian priest.
Представник касти жерців у Стародавній Персії, зокрема зороастрійський жрець.
Приклади:
The magus studied the stars to interpret divine will.
Зороастрійський жрець вивчав зірки, щоб витлумачити божественну волю.