невезучий, невдалий
Luckless — прикметник, що описує людину або ситуацію, якій бракує везіння, або того, хто постійно зазнає невдач.
adj — значення 1
Having no luck or experiencing constant misfortune.
Той, кому не щастить, або той, хто постійно стикається з невдачами.
Приклади:
The luckless traveler missed every train he tried to catch.
Невезучий мандрівник пропустив кожен поїзд, на який намагався встигнути.
She felt like a luckless victim of circumstances.
Вона почувалася нещасливою жертвою обставин.
adj — значення 2
Characterized by failure or lack of success in an endeavor.
Такий, що супроводжується невдачею або відсутністю успіху в справі.
Приклади:
His luckless attempt to start a business ended in bankruptcy.
Його невдалий намір розпочати бізнес закінчився банкрутством.
luckless victim — нещаслива жертва
Приклади:
He was the luckless victim of a sudden storm.
Він став нещасливою жертвою раптової бурі.
luckless soul — невезуча душа
Приклади:
Poor luckless soul, he lost everything.
Бідна невезуча душа, він втратив усе.