довгий будинок, зовнішній туалет, сучасне суспільство
Longhouse — це термін, що позначає традиційні довгі комунальні житла різних народів світу, а також іноді використовується в переносному значенні для опису сучасного суспільства.
noun — значення 1
A traditional type of long, communal dwelling used by various indigenous cultures, including the Iroquois, Malaysians, and Vikings.
Традиційний тип довгого комунального житла, що використовувався різними корінними народами, зокрема ірокезами, малайцями та вікінгами.
Приклади:
The Iroquois tribe lived in a large longhouse.
Плем'я ірокезів жило у великому довгому будинку.
Archaeologists discovered the remains of a Viking longhouse.
Археологи виявили залишки комунального житла вікінгів.
noun — значення 2
A detached outbuilding used primarily for sanitation purposes.
Окрема господарська будівля, що використовується переважно для санітарних потреб.
Приклади:
They had to walk to the longhouse in the backyard.
Їм доводилося йти до зовнішнього туалету на задньому дворі.
noun — значення 3
A metaphorical term describing modern society as overly egalitarian and restrictive of traditional masculine values.
Метафоричний термін, що описує сучасне суспільство як надмірно егалітарне та таке, що обмежує традиційні чоловічі цінності.
Приклади:
Critics argue that the longhouse stifles individual non-conformity.
Критики стверджують, що сучасне суспільство пригнічує індивідуальну неконформність.