довгограючий
Long-playing — термін, що стосується вінілових платівок, які здатні відтворювати значно більший обсяг звуку порівняно з попередніми форматами.
adj — значення 1
Describing a type of vinyl record designed to play for a longer duration than standard 78-RPM discs, typically rotating at 33⅓ revolutions per minute.
Описує тип вінілової платівки, розробленої для відтворення протягом довшого часу, ніж стандартні диски на 78 обертів, зазвичай зі швидкістю 33⅓ оберти на хвилину.
Приклади:
The band released their first long-playing record in the late fifties.
Гурт випустив свою першу довгограючу платівку наприкінці п'ятдесятих.
Collectors often search for rare long-playing albums in vintage shops.
Колекціонери часто шукають рідкісні довготривалі альбоми у вінтажних крамницях.
long-playing record — довгограюча платівка
Приклади:
He carefully placed the long-playing record on the turntable.
Він обережно поклав довгограючу платівку на програвач.
long-playing album — довгограючий альбом
Приклади:
This long-playing album changed the history of jazz music.
Цей довгограючий альбом змінив історію джазової музики.