самотність, самотина, самітність
Loneliness — це стан або почуття самотності, яке виникає через відсутність компанії або соціальних контактів.
noun — значення 1
A feeling of sadness or depression resulting from being alone or having no companions.
Почуття смутку або пригніченості, що виникає через перебування наодинці або відсутність друзів.
Приклади:
There's nothing worse than loneliness.
Немає нічого гіршого, ніж самотність.
The sea and a tear are related to loneliness.
Море і сльоза пов'язані з самотністю.
noun — значення 2
The objective condition or state of being alone without other people around.
Об'єктивний стан або ситуація, коли людина перебуває наодинці без інших людей поруч.
Приклади:
He chose a life of loneliness in the mountains.
Він обрав життя, сповнене самотності в горах.
The silence of the house deepened her sense of loneliness.
Тиша в будинку посилила її відчуття самотності.
noun — значення 3
The quality of a place that is unfrequented or devoid of human activity.
Характеристика місця, яке є безлюдним або позбавленим людської активності.
Приклади:
The vast loneliness of the desert was overwhelming.
Величезна самотина пустелі була приголомшливою.
noun — значення 4
A personal disposition or desire to be alone and avoid social interaction.
Особиста схильність або бажання бути наодинці та уникати соціальних контактів.
Приклади:
His loneliness was not a burden, but a chosen path.
Його самітність не була тягарем, а обраним шляхом.
chronic loneliness — хронічна самотність
Приклади:
Chronic loneliness can affect physical health.
Хронічна самотність може впливати на фізичне здоров'я.
alleviate loneliness — полегшити самотність
Приклади:
Pets can help alleviate loneliness.
Домашні тварини можуть допомогти полегшити самотність.