позика, позичати
Loan — англійське слово, що означає позику, кредит або дозвіл позичити щось.
noun — значення 1
A sum of money or other property that is borrowed from another person or institution with the expectation of repayment over time, often with interest.
Сума грошей або іншого майна, яку позичають у іншої особи чи установи з умовою повернення з часом, часто з відсотками.
Приклади:
Tom certainly doesn't need a loan.
Тому однозначно не потрібна позика.
Do you still need a loan?
Вам все ще потрібна позика?
noun — значення 2
The act or instance of lending something to someone for temporary use.
Дія або випадок надання чогось комусь для тимчасового користування.
Приклади:
The library offers a loan of books for up to two weeks.
Бібліотека пропонує позику книг на термін до двох тижнів.
noun — значення 3
The contract and legal obligations associated with borrowing money or property.
Договір та юридичні зобов'язання, пов'язані з позикою грошей або майна.
Приклади:
The terms of the loan were clearly outlined in the agreement.
Умови позики були чітко викладені в угоді.
noun — значення 4
Permission to borrow any item from a collection.
Дозвіл позичити будь-який предмет із колекції.
Приклади:
Students can take out a loan of up to five books at a time.
Студенти можуть брати позику до п'яти книг одночасно.
verb — значення 1
To grant the use of something, especially money, to someone on the understanding that it will be returned or repaid.
Надавати комусь право користуватися чимось, особливо грошима, з умовою повернення або виплати.
Приклади:
Nobody would loan me money.
Ніхто не позичив би мені гроші.