обмеження, недолік, термін позовної давності
Limitation — це англійське слово, що означає обмеження, недолік або часовий проміжок, після якого юридична дія не може бути здійснена.
noun — значення 1
The act of limiting or the state of being limited.
Процес обмеження або стан, коли щось є обмеженим.
Приклади:
Religion is the outcome of human weakness or the limitation of human knowledge.
Релігія — це результат людської слабкості, або обмеженості людських знань.
The limitation of our resources made the project impossible.
Обмеження наших ресурсів зробило проєкт неможливим.
noun — значення 2
A restriction; a boundary, real or metaphorical, caused by some thing or some circumstance.
Обмеження або межа, реальна чи метафорична, спричинена чимось або якоюсь обставиною.
Приклади:
There are certain limitations to what we can achieve.
Існують певні обмеження щодо того, чого ми можемо досягти.
noun — значення 3
An imperfection or shortcoming that limits something's use or value.
Недолік або вада, яка обмежує використання або цінність чогось.
Приклади:
The main limitation of this software is its slow speed.
Головний недолік цього програмного забезпечення — його повільна швидкість.
noun — значення 4
A time period after which some legal action may no longer be brought.
Часовий проміжок, після якого певна юридична дія вже не може бути розпочата.
Приклади:
The statute of limitations prevents us from suing them now.
Термін позовної давності не дозволяє нам подати на них до суду зараз.