блискавка, блискавичний, блискати
Lightning — це англійське слово, що означає блискавку, раптовий спалах світла під час грози, а також щось надзвичайно швидке.
noun — значення 1
A flash of light produced by a short-duration, high-voltage electrical discharge within a cloud, between clouds, or between a cloud and the earth.
Спалах світла, що виникає внаслідок короткочасного високочастотного електричного розряду всередині хмари, між хмарами або між хмарою та землею.
Приклади:
Lightning precedes thunder.
Грім лунає після блискавки.
The tree was struck by lightning.
В дерево вдарила блискавка.
noun — значення 2
A discharge of electricity of this kind.
Електричний розряд такого типу.
Приклади:
Lightning is an electrical phenomenon.
Блискавка - це електричне явище.
noun — значення 3
Anything that moves very fast.
Щось, що рухається надзвичайно швидко.
Приклади:
He ran past with lightning speed.
Він пробіг повз зі швидкістю блискавки.
adj — значення 1
Extremely fast or sudden; moving (as if) at the speed of lightning.
Надзвичайно швидкий або раптовий; той, що рухається (ніби) зі швидкістю блискавки.
Приклади:
The response was lightning-fast.
Відповідь була блискавичною.
verb — значення 1
To produce lightning.
Виробляти блискавку; блискати.
Приклади:
The sky began to lightning.
Небо почало блискати.
in a flash of lightning — у спалаху блискавки
Дуже швидко, миттєво.
Приклади:
He disappeared in a flash of lightning.
Він зник у спалаху блискавки.