любий, охоче, готовий
Lief — це застаріле або літературне слово, що означає готовність, бажання або прихильність до чогось.
adj — значення 1
Something or someone that is beloved, dear, or highly valued.
Те, що є коханим, дорогим або високо цінується.
Приклади:
He held his lief companion close.
Він тримав свого любого супутника поруч.
It was a lief memory of his youth.
Це був дорогий спогад його юності.
adj — значення 2
Feeling ready or willing to perform an action.
Відчуття готовності або бажання виконати дію.
Приклади:
She was lief to accept the challenge.
Вона була готова прийняти виклик.
adv — значення 1
Doing something readily, willingly, or by preference.
Виконання чогось охоче, з бажанням або за власним вибором.
Приклади:
I would as lief stay home as go out.
Я б залюбки залишився вдома, ніж кудись ішов.
They would lief accept the offer.
Вони охоче прийняли б цю пропозицію.