прокажений, ізгой
Leper — це термін, що історично використовувався для позначення людини, хворої на проказу, а також у переносному значенні — вигнанця або ізгоя.
noun — значення 1
A person who is suffering from leprosy, a chronic infectious disease caused by Mycobacterium leprae.
Людина, яка хворіє на проказу, хронічне інфекційне захворювання, що вражає шкіру та нервову систему.
Приклади:
In ancient times, a leper was often forced to live outside the city walls.
У давнину прокажений часто був змушений жити за міськими мурами.
The medical treatment has significantly improved the quality of life for every leper.
Медичне лікування значно покращило якість життя, яку має кожен прокажений.
noun — значення 2
A person who is rejected or shunned by society; an outcast or pariah.
Людина, яку відкидає або уникає суспільство; ізгой або вигнанець.
Приклади:
After the scandal, he felt like a leper among his former colleagues.
Після скандалу він почувався як ізгой серед своїх колишніх колег.
social leper — соціальний ізгой
Приклади:
He became a social leper after his criminal past was revealed.
Він став соціальний ізгой після того, як розкрилося його кримінальне минуле.