оренда, здавати в оренду, орендувати
Lease — англійське слово, що означає договір оренди нерухомості або іншого майна, а також сам процес надання або отримання майна в оренду.
noun — значення 1
An interest in land granting exclusive use or occupation of real estate for a limited period; a leasehold.
Право користування землею, що надає ексклюзивне право використання або володіння нерухомістю протягом обмеженого періоду часу; оренда.
Приклади:
The company signed a new lease for office space.
Компанія підписала новий договір оренди офісного приміщення.
The lease on the apartment is for one year.
Термін оренди квартири становить один рік.
noun — значення 2
An interest granting exclusive use of any thing, such as a car or boat.
Право, що надає ексклюзивне користування будь-якою річчю, наприклад, автомобілем або човном.
Приклади:
They decided to take out a lease on a new car.
Вони вирішили взяти автомобіль в оренду.
noun — значення 3
The contract or deed under which such an interest is granted.
Договір або акт, згідно з яким надається таке право користування.
Приклади:
Please review the lease agreement carefully before signing.
Будь ласка, уважно перегляньте договір оренди перед підписанням.
noun — значення 4
The document containing such a contract or deed.
Документ, що містить такий договір або акт.
Приклади:
The landlord provided a copy of the lease.
Орендодавець надав копію договору оренди.
noun — значення 5
The period of such an interest.
Період дії такого права користування.
Приклади:
The lease expires next month.
Термін оренди закінчується наступного місяця.
noun — значення 6
The temporary assignment of an IP address to a networked device.
Тимчасове призначення IP-адреси мережевому пристрою.
Приклади:
The router assigns an IP address lease to each connected device.
Маршрутизатор призначає оренду IP-адреси кожному підключеному пристрою.
verb — значення 1
To grant a lease as a landlord; to let.
Надавати майно в оренду як орендодавець; здавати в оренду.
Приклади:
The landlord decided to lease the apartment to a new tenant.
Орендодавець вирішив здати квартиру новому орендарю.
The company leased out its unused office space.
Компанія надала в оренду свої невикористовувані офісні приміщення.
verb — значення 2
To hold a lease as a tenant.
Володіти майном за договором оренди як орендар; орендувати.
Приклади:
We are leasing this office building for five years.
Ми орендуємо цю офісну будівлю протягом п'яти років.
verb — значення 3
To assign a temporary IP address to (a networked device).
Призначати тимчасову IP-адресу (мережевому пристрою).
Приклади:
The DHCP server will lease an IP address to your computer.
DHCP-сервер призначить IP-адресу вашому комп'ютеру.
verb — значення 4
To accept such an assignment of (an IP address).
Приймати таке призначення (IP-адреси).
Приклади:
The device leased the IP address automatically.
Пристрій автоматично прийняв IP-адресу.
long-term lease — довгострокова оренда
Приклади:
They are looking for a long-term lease on a commercial property.
Вони шукають довгострокову оренду комерційної нерухомості.
short-term lease — короткострокова оренда
Приклади:
This is a short-term lease, only for six months.
Це короткострокова оренда, лише на шість місяців.
lease agreement — договір оренди
Приклади:
He signed the lease agreement without reading it.
Він підписав договір оренди, не читаючи його.
to lease out — здавати в оренду
Здавати майно в оренду.
Приклади:
The owner decided to lease out the property.
Власник вирішив здати нерухомість в оренду.