лакей, холуй
Lackey — це іменник, що означає слугу в лівреї або підлабузника, який сліпо виконує волю іншої людини.
noun — значення 1
A male servant who wears a uniform and performs menial tasks for a master.
Чоловік-слуга, який носить ліврею та виконує дрібні доручення для свого господаря.
Приклади:
The lackey opened the heavy door for the guests.
Лакей відчинив важкі двері для гостей.
He was treated like a mere liveried lackey.
З ним поводилися як зі звичайним льокаєм.
noun — значення 2
A person who behaves in a servile way towards someone powerful, often lacking self-respect.
Людина, яка поводиться підлесливо стосовно впливової особи, часто не маючи власної гідності.
Приклади:
He is nothing more than a political lackey for the corrupt regime.
Він не більше ніж політичний холуй корумпованого режиму.
The manager was surrounded by sycophants and lackeys.
Менеджер був оточений підлабузниками та прихвостнями.