кнут
Knout — це історичний термін, що позначає різновид батога, який використовувався як знаряддя тілесного покарання в Російській імперії.
noun — значення 1
A heavy leather whip or scourge, often with multiple tails, historically used for corporal punishment in imperial Russia.
Важкий шкіряний батіг або нагайка, часто з кількома хвостами, що історично використовувався для тілесних покарань у Російській імперії.
Приклади:
The prisoner was sentenced to receive fifty lashes with the knout.
В'язня засудили до п'ятдесяти ударів кнутом.
The knout was a symbol of the brutal judicial system of that era.
Батіг був символом жорстокої судової системи тієї епохи.
under the knout — під батогом (у стані пригнічення або тиранії)
Приклади:
The population lived under the knout of the local governor.
Населення жило під батогом місцевого губернатора.