цар царів
King of kings — це титул монарха, який править іншими царями, або історичний титул верховного правителя імперії.
noun — значення 1
A monarch who holds authority over other kings, typically ruling an empire.
Монарх, який має владу над іншими царями, зазвичай правитель імперії.
Приклади:
The ancient ruler was known as the king of kings.
Стародавнього правителя називали цар царів.
He claimed the title of king of kings to show his dominance over the region.
Він проголосив себе цар царів, щоб продемонструвати своє панування в регіоні.