Juvenile — це термін, що стосується молоді, неповнолітніх осіб або незрілих характеристик у поведінці чи розвитку.
adj: юний, молодий, дитячий, незрілий
noun: неповнолітній, підліток, молодняк, дитинча
adj — значення 1
Relating to or characteristic of young people who are not yet fully developed.
Стосується молодих людей, які ще не повністю розвинулися, або є характерним для них.
Приклади:
The scientist studied the juvenile birds in the nest.
Вчений вивчав юних птахів у гнізді.
They observed juvenile growth patterns in the forest.
Вони спостерігали молоді моделі росту в лісі.
adj — значення 2
Displaying behavior that is childish or lacking in maturity.
Демонстрація поведінки, яка є дитячою або позбавленою зрілості.
Приклади:
His juvenile sense of humor often annoyed his colleagues.
Його дитяче почуття гумору часто дратувало колег.
Stop making such juvenile remarks during the meeting.
Припини робити такі незрілі зауваження під час наради.
noun — значення 1
A person who has not yet reached the age of legal majority.
Особа, яка ще не досягла повноліття.
Приклади:
The law provides special protections for every juvenile.
Закон передбачає особливий захист для кожного неповнолітнього.
The center offers support for the troubled juvenile.
Центр пропонує підтримку для проблемного підлітка.
noun — значення 2
A young animal that has not yet reached sexual maturity.
Молода тварина, яка ще не досягла статевої зрілості.
Приклади:
The predator targeted the weakest juvenile in the herd.
Хижак націлився на найслабший молодняк у стаді.
juvenile delinquency — підліткова злочинність
Приклади:
The city implemented programs to reduce juvenile delinquency.
Місто впровадило програми для зменшення підліткової злочинності.
juvenile court — суд у справах неповнолітніх
Приклади:
The case was referred to the juvenile court.
Справу було передано до суду у справах неповнолітніх.