Jaw — це англійське слово, що означає щелепу, кістку в роті, яка тримає зуби, або будь-яку схожу за формою частину.
noun: щелепа, нижня щелепа, паща, вхід, затискач, фіксатор, губки, затискні частини
noun — значення 1
One of the bones, usually bearing teeth, which form the framework of the mouth.
Одна з кісток, зазвичай з зубами, що утворюють основу ротової порожнини.
Приклади:
Tom broke Mary's jaw.
Том зламав Мері щелепу.
My jaw hurts.
У мене болить щелепа.
noun — значення 2
The part of the face below the mouth.
Частина обличчя, розташована нижче рота.
Приклади:
His jaw dropped in surprise.
Його щелепа відвисла від здивування.
noun — значення 3
Anything resembling the jaw (sense 1) of an animal in form or action; the mouth or way of entrance.
Будь-що, що за формою або дією нагадує щелепу тварини; вхід або отвір.
Приклади:
The cave's jaw opened before them.
Паща печери відкрилася перед ними.
noun — значення 4
A notched or forked part, adapted for holding an object in place.
Виїмчаста або роздвоєна частина, призначена для утримання об'єкта на місці.
Приклади:
The vice has strong jaws to hold the metal.
Лещата мають міцні губки для утримання металу.
noun — значення 5
One of a pair of opposing parts which are movable towards or from each other, for grasping or crushing anything between them.
Одна з пари протилежних частин, які рухаються одна до одної або від одної, для захоплення або розчавлення чогось між ними.
Приклади:
The jaws of the pliers clamped down.
Губки плоскогубців стиснулися.
jaw-dropping — приголомшливий, вражаючий
Надзвичайно вражаючий, такий, що викликає сильне здивування.
Приклади:
The view from the mountain top was absolutely jaw-dropping.
Вид з вершини гори був абсолютно приголомшливим.