винахідливий, винахідницький, вигаданий
Inventive — прикметник, що описує здатність людини створювати нові ідеї, механізми або процеси, виявляючи творчий підхід.
adj — значення 1
Possessing the ability to create new ideas, methods, or original solutions to problems.
Здатність створювати нові ідеї, методи або оригінальні рішення для розв'язання проблем.
Приклади:
Tom is very inventive.
Том дуже винахідливий.
She found an inventive way to fix the broken machine.
Вона знайшла вигадливий спосіб полагодити зламану машину.
adj — значення 2
Relating to the act of inventing or the process of devising new mechanisms.
Стосується акту винаходу або процесу розробки нових механізмів.
Приклади:
The engineer showed an inventive spirit during the project.
Інженер продемонстрував винахідницький дух під час проєкту.
adj — значення 3
Characterized by being purposely fictive or created by imagination.
Характеризується навмисною вигаданістю або створенням за допомогою уяви.
Приклади:
The author used an inventive plot to keep readers interested.
Автор використав вигаданий сюжет, щоб зацікавити читачів.
inventive mind — винахідливий розум
Приклади:
He has an inventive mind.
У нього винахідливий розум.
inventive solution — винахідливе рішення
Приклади:
They proposed an inventive solution.
Вони запропонували винахідливе рішення.