Intrusive — прикметник, що описує щось нав'язливе, таке, що втручається у приватний простір або порушує спокій.
adj: нав'язливий, втручливий, інтрузивний, проникаючий, епентетичний, вставний
adj — значення 1
Causing disruption or annoyance by being unwelcome or uninvited in a situation.
Спричиняє роздратування або незручність через небажане втручання у приватний простір чи справи.
Приклади:
I felt that his questions were rather intrusive.
Я відчув, що його запитання були досить нав'язливими.
The intrusive noise from the street made it hard to sleep.
Втручливий шум з вулиці заважав спати.
adj — значення 2
Relating to igneous rock that has forced its way into existing rock formations while in a molten state.
Стосується магматичних гірських порід, що проникли в тріщини або шари інших порід у розплавленому стані.
Приклади:
The geologist studied the intrusive rock formations in the valley.
Геолог вивчав інтрузивні гірські породи в долині.
adj — значення 3
Relating to a sound that is inserted into a word during speech, often to facilitate pronunciation.
Стосується звуку, який вставляється у слово під час мовлення, часто для полегшення вимови.
Приклади:
The intrusive 'r' is a common feature in some English dialects.
Вставний звук 'r' є поширеною особливістю деяких англійських діалектів.
intrusive thoughts — нав'язливі думки
Приклади:
She struggled to manage her intrusive thoughts.
Вона намагалася впоратися зі своїми нав'язливими думками.
intrusive behavior — нав'язлива поведінка
Приклади:
His intrusive behavior made everyone uncomfortable.
Його нав'язлива поведінка змусила всіх почуватися незручно.