допит, запитання, знак питання
Interrogation — це процес офіційного або інтенсивного допиту, опитування чи з'ясування інформації шляхом запитань.
noun — значення 1
The act of formally or systematically questioning someone, often in an official or legal context.
Процес офіційного або систематичного допиту особи, часто в межах правових чи слідчих дій.
Приклади:
The suspect was subjected to a long interrogation.
Підозрюваний був підданий тривалому допиту.
The police officer conducted a thorough interrogation of the witness.
Поліцейський провів ретельний опит свідка.
noun — значення 2
A specific question or inquiry directed at someone to obtain information.
Конкретне запитання або звернення, спрямоване на отримання певної інформації.
Приклади:
His interrogation regarding the missing funds remained unanswered.
Його опитування щодо зниклих коштів залишилося без відповіді.
noun — значення 3
The punctuation mark used to indicate a direct question.
Розділовий знак, що використовується для позначення прямого запитання.
Приклади:
The sentence ended with an interrogation.
Речення закінчувалося знаком питання.
police interrogation — поліцейський допит
Приклади:
The police interrogation lasted for hours.
Поліцейський допит тривав годинами.
under interrogation — під допитом
Приклади:
The prisoner was kept under interrogation.
В'язня тримали під допитом.