Interdict — це термін, що означає офіційну заборону, судову ухвалу або церковне відлучення від таїнств.
noun: інтердикт, церковна заборона, судова заборона, припис
verb: забороняти, накладати заборону, перешкоджати, блокувати
noun — значення 1
A formal ecclesiastical decree that prohibits a specific region or group from participating in church sacraments.
Офіційний церковний декрет, який забороняє певній території або групі людей брати участь у церковних таїнствах.
Приклади:
The Pope issued an interdict against the kingdom.
Папа видав інтердикт проти королівства.
The interdict caused great distress among the local population.
Церковна заборона викликала велике занепокоєння серед місцевого населення.
noun — значення 2
A legal order or injunction that prohibits a person from performing a specific action.
Юридичне розпорядження або судова заборона, що обмежує особу у виконанні певної дії.
Приклади:
The court granted an interdict to stop the construction.
Суд видав судову заборону, щоб зупинити будівництво.
verb — значення 1
To forbid an action or a thing by using formal legal or authoritative power.
Забороняти дію або річ за допомогою офіційної юридичної чи владної сили.
Приклади:
The law serves to interdict the sale of illegal substances.
Закон служить для того, щоб забороняти продаж незаконних речовин.
Authorities will interdict any unauthorized gatherings.
Влада буде накладати заборону на будь-які несанкціоновані зібрання.
verb — значення 2
To impede or disrupt the movement of an enemy, such as supply lines or communications.
Перешкоджати або порушувати пересування ворога, наприклад, лінії постачання чи зв'язок.
Приклади:
The air force was sent to interdict enemy supply lines.
Військово-повітряні сили були відправлені, щоб блокувати ворожі лінії постачання.
issue an interdict — видати судову заборону
Приклади:
The judge decided to issue an interdict.
Суддя вирішив видати судову заборону.