Intellect — це здатність людини мислити, аналізувати та розуміти складні концепції, а також характеристика високого рівня розумових здібностей.
noun: інтелект, розум, розсудок, глузд, інтелектуал, розумник
noun — значення 1
The faculty of human mind that involves thinking, judging, and abstract reasoning.
Здатність людського розуму, що включає мислення, судження та абстрактне міркування.
Приклади:
She has a sharp intellect that allows her to solve complex problems.
Вона має гострий інтелект, який дозволяє їй вирішувати складні завдання.
The development of human intellect is a long process.
Розвиток людського розуму — це тривалий процес.
noun — значення 2
The capacity or power of the mind to understand and process information.
Здатність або сила розуму розуміти та обробляти інформацію.
Приклади:
His intellect is truly impressive for someone of his age.
Його розум справді вражає для людини його віку.
The test is designed to measure the student's intellect.
Тест розроблений для вимірювання інтелекту студента.
noun — значення 3
A person who possesses a high level of mental capacity and academic ability.
Людина, яка володіє високим рівнем розумових здібностей та академічних знань.
Приклади:
He is considered one of the leading intellects of his generation.
Його вважають одним із провідних інтелектуалів свого покоління.
sharp intellect — гострий розум
Приклади:
She is known for her sharp intellect.
Вона відома своїм гострим розумом.
superior intellect — видатний інтелект
Приклади:
The professor possesses a superior intellect.
Професор володіє видатним інтелектом.