Insufficiency — це іменник, що означає брак, нестачу або невідповідність певним вимогам чи стандартам.
noun: недостатність, нестача
noun — значення 1
The state of not having enough of something or being inadequate for a particular purpose.
Стан, коли чогось не вистачає або коли щось є невідповідним для певної мети.
Приклади:
The project failed due to an insufficiency of funds.
Проєкт провалився через недостатність коштів.
There is a clear insufficiency in the current supply chain.
Існує очевидна нестача в поточній мережі постачання.
renal insufficiency — ниркова недостатність
Приклади:
The patient was diagnosed with chronic renal insufficiency.
У пацієнта діагностували хронічну ниркову недостатність.
insufficiency of evidence — недостатність доказів
Приклади:
The case was dismissed because of an insufficiency of evidence.
Справу було закрито через недостатність доказів.