Institutional — прикметник, що описує щось, пов'язане з установою, організацією або правилами.
adj: інституційний, установчий, встановлений, заснований, початковий, базовий, випливаючий з практики установи
adj — значення 1
Of, pertaining to, characteristic of, or organized along the lines of an institution.
Стосується установи, організації або характерний для неї, організований за її принципами.
Приклади:
The report analyzed the institutional framework of the charity.
Звіт аналізував інституційну структуру благодійної організації.
They are working to reform the institutional practices.
Вони працюють над реформуванням установчих практик.
adj — значення 2
Instituted by authority.
Заснований або встановлений владою чи офіційним порядком.
Приклади:
This is an institutional rule that must be followed.
Це встановлене правило, якого слід дотримуватися.
adj — значення 3
Elementary; rudimentary.
Базовий, початковий або елементарний, як правило, в контексті освіти чи навчання.
Приклади:
The course provides institutional knowledge for beginners.
Курс надає початкові знання для новачків.
adj — значення 4
Arising from the practice of an institution.
Виникає внаслідок практики або діяльності установи.
Приклади:
The problem was institutional, stemming from years of neglect.
Проблема була інституційною, випливаючи з багаторічної байдужості.
institutional investor — інституційний інвестор
Приклади:
The company attracted significant investment from institutional investors.
Компанія залучила значні інвестиції від інституційних інвесторів.
institutional reform — інституційна реформа
Приклади:
The government announced plans for institutional reform.
Уряд оголосив про плани інституційної реформи.