наполегливий, виразний
Insistent — прикметник, що описує людину або дію, яка наполегливо вимагає уваги, відповіді чи виконання певних дій.
adj — значення 1
Continuing to demand something in a firm and persistent way.
Продовження вимоги чогось у твердій та наполегливій формі.
Приклади:
He was insistent that we should leave immediately.
Він був наполегливий у тому, що ми повинні негайно піти.
Despite the refusal, she remained insistent on her request.
Попри відмову, вона залишалася настійливою у своєму проханні.
adj — значення 2
Demanding attention or notice in a way that is difficult to ignore.
Вимагання уваги або помітності таким чином, що це важко ігнорувати.
Приклади:
The insistent ringing of the phone woke me up.
Нав'язливий дзвінок телефону розбудив мене.
There was an insistent knock at the door.
У двері пролунав виразний стукіт.
insistent demand — наполеглива вимога
Приклади:
The union made an insistent demand for higher wages.
Профспілка висунула наполегливу вимогу щодо підвищення заробітної плати.