Infinite — це прикметник, що описує щось безмежне, нескінченне або таке, що не має кінця чи меж у часі, просторі чи кількості.
adj: нескінченний, безконечний, неосяжний, вічний
adj — значення 1
Having no limits or boundaries in space, time, or extent.
Такий, що не має меж або кінця у просторі, часі чи обсязі.
Приклади:
There's no doubt: the universe is infinite.
Немає сумнівів: Всесвіт безкінечний.
There's no doubt: the universe is infinite.
Немає сумніву: всесвіт нескінченний.
adj — значення 2
Extremely large or great in amount or degree; immense.
Надзвичайно великий за кількістю або ступенем; неосяжний.
Приклади:
You have infinite possibilities as an artist.
Ти маєш нескінченні можливості як митець.
Languages can form an infinite number of sentences with a finite set of elements.
За допомогою мови можна створити нескінченну кількість речень зі скінченної кількості елементів.
adj — значення 3
Relating to something that is eternal or beyond human comprehension.
Стосується чогось вічного або такого, що виходить за межі людського розуміння.
Приклади:
If Buddhism is attractive, it is because it appears as a possibility of touching the infinite and obtaining happiness.
Якщо буддизм привабливий, то це через те, що він виглядає як можливість доторкнутися до вічного і знайти щастя.
infinite loop — нескінченний цикл
Приклади:
The program crashed because of an infinite loop.
Програма дала збій через нескінченний цикл.
infinite wisdom — безмежна мудрість
Приклади:
She is known for her infinite wisdom.
Вона відома своєю безмежною мудрістю.