Individual — це англійське слово, яке означає окрему людину, особу або щось, що стосується однієї одиниці.
noun: індивід, індивідуум
adj: особистий, індивідуальний, окремий
noun — значення 1
A single person considered separately from a group or from others.
Одна людина, яка розглядається окремо від групи чи інших людей.
Приклади:
He is a strange individual.
Він дивна особа.
Each individual is different.
Всі люди різні.
noun — значення 2
A single human being as a legal entity, distinct from a legal person like a company.
Одна людина як юридична особа, на відміну від юридичної особи, такої як компанія.
noun — значення 3
An element or item that belongs to a larger population or set.
Елемент або одиниця, що належить до більшої популяції чи множини.
adj — значення 1
Relating to or concerning a single person or thing, rather than a group.
Стосується однієї людини чи речі, а не групи.
Приклади:
This can't be done by individual effort.
Цього не можна зробити лише за допомогою індивідуальних зусиль.
Work pace is left up to the individual employee.
Робоче місце залишено на кожного окремого робітника.
adj — значення 2
Designed or intended for one person.
Розроблений або призначений для однієї особи.
adj — значення 3
Not divisible without losing its essential nature or identity.
Неподільний без втрати своєї суттєвої природи чи ідентичності.