обурення
Indignation — це іменник, що означає сильне почуття обурення або гніву, викликане несправедливістю чи образою.
noun — значення 1
Anger or annoyance provoked by what is perceived as unfair treatment or injustice.
Гнів або роздратування, викликані тим, що сприймається як несправедливе ставлення чи кривда.
Приклади:
The public expressed their indignation at the sudden increase in taxes.
Громадськість висловила своє обурення через раптове підвищення податків.
She felt a sense of deep indignation when she heard about the unfair dismissal.
Вона відчула глибоке збурення, коли почула про несправедливе звільнення.
noun — значення 2
A feeling of self-righteous anger or moral disgust towards a situation.
Почуття самовпевненого гніву або моральної відрази до певної ситуації.
Приклади:
His voice trembled with indignation as he described the cruelty he had witnessed.
Його голос тремтів від обурення, коли він описував жорстокість, свідком якої став.
righteous indignation — праведний гнів
Приклади:
She spoke with righteous indignation about the corruption in the office.
Вона говорила з праведним гнівом про корупцію в офісі.
express indignation — висловлювати обурення
Приклади:
The workers gathered to express their indignation.
Працівники зібралися, щоб висловити своє обурення.