біднота
Indigence — це іменник, що означає стан крайньої бідності, злиднів або відсутності засобів до існування.
noun — значення 1
A state of extreme poverty or destitution where one lacks the basic necessities of life.
Стан крайньої бідності або злиднів, коли людині бракує найнеобхідніших засобів для життя.
Приклади:
The family lived in a state of absolute indigence.
Сім'я жила в стані повної бідноти.
Many people were reduced to indigence after the economic crisis.
Багато людей опинилися в повних злиднях після економічної кризи.